Львів стане першим з українських міст, де планують впровадити систему Smart Сity

Новий підхід до управління містом та вирішення проблем має на практиці спростити життя та заощадити Львову чимало коштів.
 

Ідея проста — вміти заощаджувати свої гроші на тому, чим живе місто: на інфраструктурі, основних комунікаціях, транспорті тощо. Як пояснюють експерти, йдеться про економне водопостачання, електро- та газопостачання, транспорт, будівництво, ремонти тощо.

Smart Сity у Львові — це унікальний проект, аналогів якому немає у світі, бо нам вдалося залучити до співпраці людей з усієї України, міську владу та бізнес. Мотивація та запал учасників в Україні мене вразили. А їхні пропозиції — це перші кроки, які можна впроваджувати в підрозділах міста відразу. Львів має шанс стати «розумним» містом. Саме завдяки відкритим і прозорим даним можна шукати реальні проблеми та пропонувати способи їхи вирішення, — говорить Юрій Паращак, почесний професор Університету Карнеггі-Меллон (США) та гостьовий викладач  Львівської бізнес-школи у програмі інновацій Smart Citу.

Першим кроком до впровадження системи Smart Citу став короткостроковий проект, у якому взяли участь 45 осіб з 11 міст України. Вони працювали в семи підрозділах міста Львова і разом з керівниками підрозділів, на основі підходу Big Data, аналізували діяльність установ, шукали проблеми й пропонували конкретні рішення. Організувала проект Львівська бізнес-школа УКУ у співпраці з Львівською міською радою.

— Ідея в тому, щоб люди зрозуміли, як працюють структури, до яких вони не мали досі стосунку. Наприклад, ми поміняли місцями працівників МВС і міської ради. Вони побачили роботу зсередини. І це дає свої результати. Правоохоронці побачили, як працює внутрішній електронний документообіг у міській раді й зараз думають, як впровадити його у себе, — пояснює один з координаторів проекту Василь Матяшовський.

Учасники проекту Smart City у Львові

5 фактів про Smart Сity Lviv

1. Smart Сity — це методика, яка дозволяє керувати містом як системою, а не як набором окремих елементів. Кінцева мета — щоб місто було комфортне з позиції водопостачання, транспорту, безпеки та інфраструктури. «Коли місто розростається, управління ним стає складнішим. Для Львова зараз важливо з’ясувати, як це робити  комплексно. Так, як це відбувається в інших містах. Львів — інноваційне місто, і для нас добре було б перейняти такий досвід», — зазначає Василь Матяшовський.

2. За умови прозорого використання схеми Smart Сity можна заощаджувати від 20% до 50% витрат міста, а також зробити життя трохи кращим з тим набором речей, які вже маємо.

«Є дані, з якими можна зробити дуже багато. Треба було б скласти загальну мапу проблем міста: де погані дороги, де погані труби і де є решта проблем. І всі побачать, що діється у місті. Тоді треба визначитися, скільки є грошей, і куди їх насамперед скеровувати. Львів має можливість стати першими в Україні Smart Сity. Дуже важливо все зробити максимально прозоро. Щоб усі довіряли владі. Є  люди, які хочуть не просто заробити гроші, але щось реально змінити», — говорить Юрій Паращак.

3. Львів як місто налаштоване на швидкі та ефективні кроки, стверджує команда проекту. «Ми почнемо зі швидких адміністративних послуг. Плануємо, що вже незабаром львів’яни зможуть їх замовляти в електронному вигляді. Для себе зрозуміли, що, аби надавати їх, потрібно людину якось ідентифікувати. Для цього треба розуміти, які потрібні документи при зверненні. Ми з’ясували, що для більшості послуг потрібно показати паспорт, а ще для частини — довідку про несудимість. Зараз ми налагоджуємо комунікацію з МВС, щоб довідку про несудимість можна було замовити он-лайн, замовляючи наші адміністративні послуги. Цю схему спробуємо налагодити з перевіркою паспортів», — розповів Тимофій Александронець, керівник ІТ-управління Львівської міської ради.

Швидкі та практичні речі, які вже працюють у Львові та стануть частиною Smart City — це аналітика туристично-інформаційних центрів. Вона дозволяє міській раді отримувати швидко статистику, хто саме приїздить до Львова. Це — картина туристів за віком, статтю, національністю тощо. Чому це важливо? Місто знає, хто приїздить, і може відповідати на їхні запити. Наприклад, знаючи, що до Львова більше приїжджають німці, кав’ярні складатимуть меню і на німецькій мові.

Глобальні завдання: обмін електронними даними між різними структурами міста. МНС, місто, водоканал та інші служби нині мають абсолютно різні картографічні дані. Єдиної бази не існує, через що виникає багато незручностей. Завдання, яке ставить перед собою команда проекту, — її створити.

4. У Львові є багато інфраструктурних проблем, вирішенню яких заважає банальний брак комунікації між структурами.

«Львів має ту саму проблему, що й інші міста, — погана комунікація між різними службами. У вас поки що так: виїжджає на виклик працівник водоканалу й вирішує проблему з витоком води: розкопує, ладнає, закопує. Завтра на це саме місце виїжджає представник газової служби й знову розкопує і  щось там своє робить.  Післязавтра там працює електрик. У розумному місті вони мають комунікувати між собою до початку робіт і домовитися про вирішення своїх проблеми спільно. Економія ресурсів? Однозначно зарадити може звичайна комунікація», — говорить Юрій Паращак.

5. Новий підхід до функціонування міста Smart City вже застосовують у всьому світі, зокрема,  в таких містах, як Дублін, Лондон, Манчестер, Барселона, Ніцца, Нью-Йорк, Міннеаполіс, Чикаго, Сан-Франциско, Гуадаладжара, Ріо-де-Жанейро, Сантьяго, Пекін, Шанхай, Токіо, Крайстчерч, Таунсвіль і Перт.  Однією з еталонних країн з електронного урядування є Естонія. Мешканці там мають єдину картку, яка замінює права, паспорт, свідоцтво про народження, податковий номер тощо. У нас цих усіх документів є понад 170. Україна зараз — як Естонія 1996 року. Якщо ми рухатимемося такими самими темпами й врахуємо, що в Естонії 1,2 млн. людей, до того рівня нам мінімум 10 років. Але це не означає, що 10 років маємо чекати. Ми маємо вимагати від себе й влади простих та ефективних кроків уже зараз.

Джерело: Львівська газета